Традиційно, в останній тиждень травня, відбулась акція з відновлення мисливського будиночка з метою збереження його для туристичних цілей. Вже досить давно дах будиночка перегнив і потребував ремонту. Затікала стеля і з часом вона теж прогнила.
В свій час до ремонту даху будиночка доклались туристи з Брошнева (накрили гонтовий дах рубероїдом), але практика показує, що такі дії тільки пришвидшують процеси гниття дерева.
Багато зусиль для збереження даного будиночка доклав покійний Ігор Перегінець з Калуша-Запоріжжя, який виніс туди нову пічку та регулярно наглядав за ним. В пам’ять про нього, в хаті в даний час залишено написи, зроблені його рукою. Велике прохання не нищити ці написи і зберегти!
За нашою ініціативою, минулого року на ремонт цього та ще 3 будиночків були призначені кошти від обладміністрації, але через урядове ручне управління фінансами наприкінці року, вони так і не були отримані. Але допомога надійшла від волонтера Корпусу Миру США, Джеймса Елізера, який шляхом написання Ґранту, надав Фундації кошти для купівлі нової бензопили (для Долинського осередку фундації) та для купівлі матеріалів для перекриття будиночка. Дошки та паливо для трелювальника виділило Осмолодське лісове господарство.
Напередодні акції, в п’ятницю, було здійснено навантаження та вивіз всіх матеріалів трелювальною дорогою під хребет Матагів, але через стрімкі схили та зволожену землю, не доїхали до хребта ще близько 800 м. Також залишалось ще більше 2 км шляху по знакованому та прочищеному маршруту до будиночка.
Цифри – вперта річ. Так вийшло, що як і на пол.Плісце, так і тут, матеріали нести приходилось близько 2,8 км на плечах. Різниця лиш в тому, що тут їх було менше – 32 листи оцинкованого профнастилу розміром 1х2 м та трішки більше 1 м.куб. дошки 25 мм та 40 мм. Ну і звісно всі необхідні інструменти, цвяхи, бензопили та паливо для них.
В суботу, завдяки приїзду 35 волонтерів з міст Калуша, Брошнева, Долини, Івано-Франківська, Львова та Хмельницького, вдалось винести всі матеріали до будиночка, розібрати прогнивші дах і стелю та розпочати роботи з монтажу нової. До сутінків стеля вже була замінена і можна було заночувати в будиночку, не боячись намокнути. Біля вечірньої ватри однодумцям з різних місць за чашкою “карпатського чаю” було про що поговорити і поспівати під акомпонемент двох гітар. Репертуар був різноманітний, а з американського пригадалась лиш “Yellow submarine”, але то вже не було так важливо чия вона насправді :).
Ранок неділі багатьох зустрів стуком – перші ентузіасти взялись до роботи через те, що прогнози на неділю були дощові. Частина учасників пішла на гору Висока, а “майстри” взялись завершувати роботу. Прогнози щодо швидкого завершення робіт не збулись через нерівну обрешітку даху. Роботи тривали майже до 17 год. – до цього часу було завершено перекриття даху та виготовлення і встановлення підлоги в коридорі. Не завадив цьому і дощик, який почав окроплювати нас в обідній час.
Не встигли зробити сходи на горище та перекрити частину стелі коридору і ще деякі дрібні роботи. Для даних цілей на горищі складено дошки, яку дуже просимо відвідувачів не палити!!! Насправді виносити то все було дуже важко, особливо перші 800 м до хребта, і жодні вдячні слова відвідувачів будиночка не замінять насправді робочих рук та здоров’я волонтерів, які брали в цьому участь. Всім, хто відгукнувся на наш заклик, велика подяка!!!
P.S. Фото з акції
P.P.S. особисте доповнення від Василя Гутиряка, як співорганізатора
Попередньо на акцію зголошувалось досить багато осіб (а скільки переглянуло інфо про це!!!), але я особисто звик вже до того, що ХОЧУ і ЗРОБЛЮ – то є зовсім різні речі. І поки читачі даного сайту не зрозуміють цієї різниці і будуть жити в очікуванні халяви (навіщо робити, якщо можна не робити), не буде в наших лісах достатньо місць для такого бажаного прихистку від негоди. Але згадується про це тільки тоді, коли кожного особисто припече. А так – моя хата з іншого краю села. Хоча зробити разом можна дуже багато.
Не буду вибачатись за ці слова, тому що пасивність більшості мене особисто вже дістала і на проводимі нами акції приходять в основному ті ж самі небайдужі доброчинці, за невеликими змінами. Я щиро вдячний всім, хто відгукувався на мій заклик в справі відновлення притулків для туристів в горах, але даний виїзд для мене був останнім. Якщо знайдуться продовжувачі даної справи не тільки на словах, то я буду цьому дуже радий. Але ще більше буду радий, якщо таких небайдужих людей буде більше, аніж я зміг зібрати в свій час.
Це був останній будиночок, на якому я був організатором та волонтером. Далі працюватиму виключно над маршрутами.