Завершено виконання проекту “Збільшення привабливості Ангелівської Домниці як туристичного об’єкта”, який реалізовувався за підтримки Головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації в рамках обласного конкурсу проектів з розвитку туризму в 2011 році.
В рамках проекту було очищено територію навколо та споруду домниці від порослі кущів і дерев та каміння, яке залишилось від попередньої реконструкції об’єкта.
Ознаковано маршрут від автодороги та встановлено вказівники, а також виготовлено та встановлено стенд з інформацією про домницю. Територія навколо домниці огороджена воринням, виготовлено та встановлено лави для перепочинку.
Суттєву допомогу в проекті надало ДП “Осмолодське лісове господарство”, яке забезпечило лісоматеріалами для виготовлення огорожі та надало трактор для планування території, а також Рожнятівська районна адміністрація, яка організаційно підтримувала проект та випустила буклети про Ангелівську Домниці в кількості 1000 шт.
Фотоілюстрації з робіт можна побачити тут
Історична довідка
Ангелівська Домниця знаходиться на території Рожнятівського району між селами Ясень та Гриньків, що по дорозі до села Осмолода. Домниця – єдина в Україні пам’ятка старовинної культури виробництва, що відносно добре збереглася до наших часів. Вона внесена до Державного реєстру пам’яток архітектури національного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979р.
Будівництво комплексу доменної печі закладено в 1810 році за сприяння греко-католицького митрополита А.Ангеловича, звідси й походить назва урочища „Ангелів”.
До 1812 року тривало заселення цієї місцевості, здійснювалось будівництво доменної печі й інших промислових споруд. На спорудженні об’єктів працювали місцеві майстри-бойки, використовуючи традиційні прийоми народного будівництва. У 1814 році підприємство стало до ладу. Гута мала тоді високу піч, що збереглася донині, 12 шахт (згодом їх кількість збільшилася), дві гамарні (фабрики, де переробляють залізо, очищають, фришують за допомогою вогню і молота) й кузню для виробництва цвяхів.
На доменній печі спочатку працювала бригада німецьких металургів. Доставляли залізну руду до домни кіньми та волами. А в піч руду подавали спеціально спорудженою на риштуванні доріжкою і через верхній отвір засипали. Маленькі отвори у верхній частині споруди і ходи у нижній частині слугували для нагнітання повітря. Подавалося воно у піч з допомогою міха, який приводився в дію колесом, встановленим на відвідному каналі. Вода на нього текла з річки Лімниці. Паливом було деревне вугілля. Чавун виплавляли при температурі півтора тисячі градусів і виливали через отвір у печі.
До комплексу, крім домни, гамарень, кузні, входили будинки управителя заводу і контролера, двадцять двоквартирних робітничих будиночків, складські приміщення, конюшні, стайні для волів та інші господарські споруди.
На початку ХІХ століття на галицьких землях було 15 подібних доменних печей. Деякі історики твердили, що в той час Галичина виплавляла більше заліза, ніж така держава, як Португалія.
Проте Ангелівська гута діяла всього шість років. Дослідники називають різні суб’єктивні та об’єктивні причини припинення її роботи.
Додаткову інформацію про домницю можна отримати в туристично-інформаційному центрі «Рожнятівщина», смт. Рожнятів, вул. С.Стрільців, 12, тел. 0507768239, 0938139428. Веб-сайт http://rozhniativ.if.ua
Туристичні марки із зображенням Ангелівської домниці можна придбати в Туристично-інформаційному центрі «Рожнятівщина» або в садибі «Арніка» в с.Осмолода