Я по житті зовсім не екстремал і мабуть саме через це 20 років тому вирішив зайнятись створенням безпечних умов для подорожей Українськими Карпатами. Цієї зими у нас знову пробеми на Боржаві, і Nick Drobotenko в черговий раз опублікує чудову статтю про те, що і чому пішло не так, і що потрібно робити щоб вижити! Але мій допис трохи про інше.
28 січня 2019 року, після масштабних пошукових робіт на Боржаві з трагічним кінцем, ми встановили тимчасові тички зимового знакування, і після цього в приватних розмовах рятувальники жартома скаржились на те, що залишились майже без роботи 
. Минає 2 роки, тички не ставляться, історія знову повторюється. Коли я читаю коментарі дописувачів під текстом Nick Drobotenko, то розумію, що більшість туристів не уявляє, наскільки все сумно з організацією безпеки в Українських Карпатах. На мою думку, тільки системний підхід може вирішити дані проблеми, і нижче я спробую популярно пояснити, як це працює в нормальних країнах і що відбувається в нас.
. Минає 2 роки, тички не ставляться, історія знову повторюється. Коли я читаю коментарі дописувачів під текстом Nick Drobotenko, то розумію, що більшість туристів не уявляє, наскільки все сумно з організацією безпеки в Українських Карпатах. На мою думку, тільки системний підхід може вирішити дані проблеми, і нижче я спробую популярно пояснити, як це працює в нормальних країнах і що відбувається в нас.Для прояснення ситуації я виберу автомобільну тему, в якій більшість наших громадян розбираються так само добре, як і в туристичній . Але в кінцевому випадку шукають таки фахівців!
. Але в кінцевому випадку шукають таки фахівців!За власними спостереженнями, складовими безпеки пасажирів в автомобілі на українських дорогах є 3 елементи — ремні безпеки, подушки безпеки та іконка (одна або більше).
Складовими безпеки в горах також є 3 елементи — знакування (ремені безпеки), подушки безпеки (рятувальні підрозділи, навігатор, карта, попередньо записаний трек, аварійний наплічник, тощо) та Божа ласка.
В країнах, де дбають за безпеку, переважно не возять іконок в автомобілях, в горах присутнє знакування (ремені безпеки) та створена система гірського порятунку (подушки безпеки).
А що ж відбувається в горах Українських Карпат?
Створена державою система не передбачає в цьому автомобілі обов’язкової наявності елементарних ременів безпеки, а подушки безпеки створюються за принципом – їх має бути багато і вони повинні гарно виглядати! Безпека ніяк не гарантується, страхування не працює, тому бажано, щоб ці автомобілі їздили тільки нечисельними облаштованими дорогами, а в погану погоду рекомендується відвідати діагностику . І кожний виїзд з дому бажано реєструвати — а раптом щось трапиться надзвичайне!
. І кожний виїзд з дому бажано реєструвати — а раптом щось трапиться надзвичайне!Натовп туристів-лижників, балуваних європейською безпекою та з успадкованим пофігізмом до власної безпеки, вивозять на вершину в погану погоду, а там відсутнє знакування (ремені безпеки). Якщо не маєш в опції додаткових подушок безпеки, то сподіваєшся врятуватись з присутніми поруч і тримаєшся ближче до них. Але не факт, що це вдасться, тому що в ситуації виживання рефлекторно більше думаєш про себе. Тому залишається тільки іконка — рятувальники або сподівання на Бога. Вибачте, але, знаючи як працює система гірського рятування в європейських країнах, я не можу створену в нас систему вважати подушкою безпеки!
Ремені безпеки в автомобілі не є гарантією того, що ваша безпека є достатньою. Так само і номерні знаковані стовпчики можуть тільки сприяти допомозі – прикладом цього є подані мною випадки з Польщі в пості на ФБ від 17 лютого. Тому елементарне знакування стовпцями залишається на сьогодні основою побудови всієї системи безпеки в горах європейських країн.
Системи безпеки автомобілів щороку стають кращими і не виключено, що і в туризмі завдяки новим технологіям знаходити постраждалого в горах буде значно простіше.
Але і в цьому випадку я не виключаю варіанту, що на Боржаві умовний доставщик піци чи таксист з Пилипця добереться на скітурах чи снігоході до постраждалого швидше, аніж туди прибуде український рятувальник.
Це може видатись смішним чи образливим, але пояснення надзвичано просте — доставщика піци чи таксиста цікавить оплата та адреса (в майбутньому – можливі координати місцезнаходження), а систему рятування в Україні найперше цікавить ідентифікація особистості. І поки вони це не зафіксують, рятувальник до вас не вирушить!
На даний час поліція на дорогах не звертає особливої уваги на те, чи прищеплені ремені безпеки. Ті, хто їх прищепив свідомо, мають більше шансів на виживання. Вирушаючи в Українські Карпати, будьте свідомими того, що більші шанси на виживання мають ті, хто забезпечив себе власними системами безпеки! Якщо цього не зробити, то і тут варто сподіватись тільки на іконки…
P.S. Єдиним винятком є встановлене у високогір’ї перед початком сезону зимове знакування на шляху до вершини Піп Іван Чорногірський. Але і це знакування робилось виключно за ініціативи громадських активістів! В зв’язку з цим, цікаво було б отримати інформацію від Василя Фіцака щодо кількості відвідувачів обсерваторії та кількості пошукових робіт на даному відрізку в цьому сезоні?