Врівноважений розвиток туризму
(вибіркові матеріали з видання Turystyka przyjazna srodowisku, Warszawa-Krakow 2009)
Через збільшення кількості вільного часу, розвиток комунікацій, зростання доходів туризм, який колись був явищем елітним, стає більш доступним і масовим. Його стрімке зростання призвело до того, що він все більше стає важливим сектором економіки і важливим чинником покращення матеріального стану місцевих мешканців. Але туризм має два обличчя і разом з позитивними сторонами приносить багато проблем, пов’язаних з цим.
Негативними аспектами зростаючого туристичного руху є зростання руху автотранспорту, знищення ландшафтів, шум, ріст цін, негативних суспільних явищ і т.п. Приїзд туристів збільшує споживання води, витрат паливних матеріалів та приводить до зростання кількості стоків та нагромадження сміття.
Виникає парадоксальна ситуація – туризм сам знищує туристичні привабливості, які є основою його подальшого розвитку, а мешканці толерантно чи навіть позитивно сприймають спустошення оточуючого їх природного середовища і отриманих у спадок елементів культурної спадщини. Брак розуміння негативних наслідків розвитку туризму приводить до того, що його часто сприймають як панацею для вирішення господарчих проблем регіону і як добрий спосіб для покращення рівня життя її мешканців. Але це помилкове переконання. Туризм як вогонь – можна приготувати на ньому борщ, але також можна спалити власний будинок. Шансом на це є врівноважений розвиток туризму.
Врівноважений розвиток є формою компромісу, спроба знаходження «золотої середини», яка дозволяє поєднати природничі, економічні і суспільні потреби для досягнення гармонії в різних формах її існування.
Насправді досить важко поєднати діяння, які одночасно б захищали природні привабливості і давали можливість на врівноважений розвиток. Детальне вирішення залежить від конкретної ситуації. Зовсім інакшим врівноважений розвиток буде для великого туристичного району та для природних територій, наприклад національних парків. Але існує можливість деталізувати певні загальні засади врівноваженого розвитку туризму, які повинні бути дотримані на всій території Карпат:
1. Планування розвитку туризму.
Необхідно опрацювати концепцію і детальні плани розвитку туризму в цілому регіоні, а не тільки в конкретних місцевостях. В планування повинні бути залучені не тільки органи влади чи громади, проживаючі на даній території, але й організації, які займаються туризмом. Це може відбуватись через зустрічі, консультації чи анкетування.
2. Гармонія з іншими господарчими функціями.
Врівноважений розвиток не можна відособлювати від суспільно-господарчих функцій регіону. Туризм повинен розвиватись в гармонії з традиційними функціями даного регіону, а в особливості з сільськогосподарським та лісовим господарством. Залежність господарства від туризму є надто ризикованою через його нестабільність та сезонність. Тому необхідно стимулювати до якнайширшого поєднання туризму з місцевою господаркою через пропозицію туристам місцевих продуктів тваринництва, продаж сувенірів, вироблених в даному регіоні, зведення туристичних об’єктів з врахуванням місцевих традицій. Необхідно також пам’ятати, що традиційні форми господарювання відображають унікальні культурні особливості конкретного регіону і мають не тільки істотне господарче значення, але також і суспільно-культурне, і цим самим є цікавою туристичною привабливістю.
3. Співпраця партнерів
Для запобігання конфліктам і вирішення існуючих проблем необхідна співпраця партнерів в регіоні, що уможливлює проведення дискусій та сприяє обміну досвідом. При задіяні широкого кола представників місцевих влад, громадських організацій, туристичного бізнесу і місцевих громад існує можливість для створення цікавої та багатої туристичної пропозиції, інтегрованих туристичних продуктів, які будуть конкурентними на ринку.
4. Якнайширше залучення мешканців
Будь-які діяння на конкретній території неможливі без розуміння та підтримки місцевого населення. Необхідно якнайширше залучати мешканців до планування і розвитку туризму та обслуговування туристичного руху. Зростання участі місцевих мешканців приведе до збільшення їх підтримки туризму і гарантує затримання доходів від туризму в регіоні.
Це також сприятиме кращому розумінню значення природних та культурних цінностей територій, на яких вони проживають, що може привести до зростання суспільної підтримки охорони природи та культурної спадщини. Приїзд закордонних туристів стимулюватиме їх до вивчення іноземних мов. Натомість туристи матимуть можливість вивчити місцеву культуру, пізнати звичаї, говори, що значно підвищить привабливість їх виїзду.
5. Мінімізація негативного впливу на середовище
Туризм в Карпатах розвивається, перш за все, завдяки природнім ландшафтам і збереження їх є обов’язковою умовою для тривалого розвитку. Хороший стан природного середовища є і буде в подальшому головним козирем та основним чинником конкуренційності даної території.
Зменшенню негативного впливу туризму на природне середовище сприяють:
• означення зон та шляхів, призначених для певних форм туризму. Території, які становлять найбільшу природну цінність, повинні бути збережені виключно для екотуризму;
• розбудова каналізації та мережі очисних споруд;
• освітня діяльність, адже величина знищень в середовищі дуже сильно залежить від поведінки туристів і мешканців;
• відповідна інфраструктура, характер якої та її розміщення буде впливати на форми та інтенсивність туристичного руху.
6. Промоція та збереження культурних пам’яток.
Добре збережені культурні пам’ятки (приклади будівельної архітектури, культурні традиції, місцеве рукоділля) є чинником конкурентності даного регіону і уможливлюють збагачення туристичної програми, а цим самим приносять фінансову користь. Окрім цього збережені традиції, прекрасні культурні пам’ятки будуть джерелом задоволення і гордості для мешканців. Необхідно докладати зусилля для збереження та реконструкції старих церков, придорожніх капличок, хат, господарських будинків, давніх знарядь, а також започатковувати створення музеїв прикладного мистецтва, проведення фестивалів, пропагувати місцеві капели і місцевих творців, організовувати школи давніх ремесел тощо.
Необхідно привертати увагу до пропонованих туристам пам’яток. Вони повинні бути візиткою даного регіону, а не вироблені в Китаї чи Індії. Важливим елементом є також регіональна кухня. Необхідно уникати гамбургерів, хот-догів чи сендвічів, а пропонувати туристам традиційні страви, приготовлені з місцевих продуктів.
7. Задоволення для туристів
Необхідно пам’ятати, що рівень задоволення туристів залежить не тільки від кількості пропонованих послуг чи стандарту об’єкта ночівлі, але також від багатьох суб’єктивних чинників, серед яких істотне значення має традиційна для карпатських територій гостинність господарів.
8. Інформаційна та освітня діяльність.
Дана діяльність передбачає встановлення інформаційних таблиць, створення навчальних маршрутів, видання брошур, організацію інформаційного центру та проведення різного роду навчань та курсів для мешканців з метою підвищення їх знань та умінь.
9. Моніторинг
Моніторинг необхідний для визначення кількості та структури туристичного руху і виникаючих при цьому загроз – як природних так і соціально-економічних. Його аналіз дає можливість для подальшого планування чи підтримки певних діянь, які б запобігали негативним явищам в майбутньому.
Головними перевагами врівноваженого розвитку є:
• збереження доброго стану природного середовища, чудових краєвидів, не загазованого повітря, чистих потоків, лісів,
• збереження місцевих звичаїв, традиційної архітектури,
• додаткові робочі місця для мешканців як в туризмі так і в навколотуристичній діяльності (в т.ч. для жінок, які можуть поєднувати обслуговування туристів з заняттями в господарстві),
• додаткові чи нові доходи для місцевої громади, оживлення місцевої господарки,
• розвиток, збагачення місцевої туристичної пропозиції,
• підвищення почуття ідентичності, задоволення та гордості, що сприятиме піклуванню і увазі до навколишнього середовища в своїй «малій батьківщині»,
• підвищення привабливості побуту і задоволення туристів,
• краще життя для майбутніх поколінь в незнищеному середовищі.