Від 2016 року ми поступово приступаємо до видання територій нижчих гір, які є не менш цікавими аніж Карпатське високогір’я. Всі наступні карти будуть більш цікавими для любителів сімейного відпочинку, але це також гарна можливість для любителів високогір’я зацікавити свої “половинки” або неактивних друзів полюбити піші- чи веломандрівки.
Ми не можемо робити карти окремо для любителів немоторизованого відпочинку, але околиці Косова неприємно вразили “нашестям” любителів катання на мотоциклах. Особливо вразили два випадки – в квітневий період весняної тиші в національному парку група любителів покататись створювала болотяну суміш на маркованому пішохідному маршруті. Наступний випадок взагалі виходить за межі розумного – організатори ендуро на початку липня проводили свої змагання (здається вже традиційні) на маркованих стежках також в національному парку!
Але збереглась тут також інша Гуцульщина, про яку пишуть в книжках та показують по ТБ. Саме на ній ми намагались акцентувати свою увагу, видаючи карту “Покутські гори”.
Дана територія віддавна славиться народними промислами і кожне село має своїх знаних майстрів. Більшість з них можна зустріти на традиційному базарі в селі Смодна, який знаходиться в районі АЗС біля зруйнованого повінню моста (на межі Косова). Базар народних промислів знаходиться в середині продуктового ринку, тож прийдеться трохи “потертись” в людській масі перш ніж дійти до нього.
Іншою цікавинкою цієї території є наявність чи не в кожному селі свого Каменя Довбуша та водоспаду Гук. Водоспади не завжди будуть величними, але каменів буде достатньо на всіх навколишніх хребтах. І мабуть по всіх з них ходив легендарний опришок Олекса Довбуш, а в чисельних печерах ховав здобуте майно. А в Космачі в районі старого кладовища ще й знайшов свою “любку” і там і загинув.
Направду нам так і не вдалось побувати на всіх показаних Каменях Довбуша і частину з них ми показали за допомоги місцевих краєзнавців. Але в наступному виданні ми обов’язково побуваємо на всіх нам відомих і покажемо детальні підходи до них!
На окрему увагу заслуговують древні скельні святилища, які є свідками перебування первісної людини на даних теренах. За даними археологів людина обживала Карпати ще в палеоліті – 35-100 тис. років тому. Виявлені і описані залишки давніх святилищ доби неоліту на території Космача, Яворова і їх околиць. Сліди поселень неоліту та бронзового віку виявлені у більшості сіл Косівського району.
Але карти видаються для того, щоб показати певні об’єкти та вказати шляхи підходів до них. Тому тим, кого зацікавила вищевказана інформація, рекомендуємо ознайомитись з книгою Любомира Держипільського “Древні скельні святилища та топоніміка Косівщини”, яку також можна придбати у автора, який працює в науковому відділі НПП Гуцульщина.
В цьому виданні карти “Покутські гори” більшу увагу, як завжди, ми приділяли стежкам, маршрутам та туристичним об’єктам, які були б найбільш цікаві для активних туристів. Найбільш знані подані на титульній сторінці карти і виходи до них досліджувались з різних сторін.
Тільки деякі з туристичних маршрутів, показаних на карті, були знаковані нами. В 2014 році в рамках чеського проекту були знаковані маршрути в районі Вижниці. В рамках підготовки цього видання перебіг “жовтого” маршруту від села Розтоки Чернівецької області під Протяте Каміння було змінено на прохання місцевих мешканців і саме так він відображений на карті.
НПП «Гуцульщина» самостійно було знаковано декілька маршрутів до найбільш цікавих об’єктів і деякі з них були марковані в останні роки. Але також збереглись залишки раніше знакованих маршрутів і тому нам складно було зробити вибір щодо їх відображення на карті – системного створення мережі маршрутів в цьому районі не робилось. Тому в місцях, де перетинались марки однакового кольору щоб уникнути блуду туристів, нами було перезнаковано два маршрути (в районі косівського Каменя Довбуша – синя та жовта марка). Також на карті подано власні пропозиції щодо продовження вже знакованих маршрутів та перебігу нових до найбільш туристично-привабливих місць.
НПП «Вижницький» займає невелику територію на даній карті, тому більше інформації про цей парк буде подано в другій частині карти Покутсько-Буковинські Карпати – Буковинські гори. Дослідження даної території вже розпочалось і карта планується до видання восени.
В даному районі існує можливість для створення системної мережі маркованих пішохідних маршрутів, яка б поєднувала всі Покутсько-Буковинські Карпати, але, на жаль, щораз менше є бажаючих, які можуть займатись її утриманням. Не приділяють цьому достатньої уваги і національні парки – якщо останні посилаються на відсутність державного фінансування, то інші, здається, просто втратили інтерес до фізичної праці в терені. Тому цілком можливо що в найближчі роки більшість маркованих маршрутів на наших картах прийдеться відображати як пропоновані, а не як знаковані
Ще гіршою є ситуація із знакованими велосипедними маршрутами на даній території. Всі вони робились в рамках проекту “Велокраїна” і після його закінчення їх утриманням фактично не займаються. Така ж ситуація і в інших районах Карпат. Ми на карті показали тільки ті маршрути, залишки яких ще можна віднайти в терені і які є доступними для звичайних вело мандрівників.
Назви на карті подані за участі місцевих краєзнавців Володимира Лаврука та Ярослава Зеленчука, інформацію про найбільш цікаві місця для відвідування туристів допомогли віднайти сайти velokosiv.if.ua та mapakosiv.if.ua, а також рятувальники Ростислав Мартинюк, Володимир Дячук та Василь Кобилюк. В дослідженні району Космача надавав допомогу місцевий активіст Василь Книшук. В картографії допомагав Роман Слободянюк.
Більшість територій даної карти досліджувалась заново – 4 місяці безперервної роботи і більше 800 км треків, які подано на карту. Завдяки колективній співпраці всіх небайдужих і вийшла дана карта. Сподіваємось що і користувачі даного туристичного продукту будуть такими ж небайдужими до існуючих проблем на даній території та допомагатимуть у їх усунені.
Більшість території карти охоплюють національні парки, до яких щільно підходять великі села та міста Косів і Вижниця. Незважаючи на велику заселеність, в горах ми зустрічали значну кількість косуль, зайців, лисиць і навіть натрапили на виводок кабана з малими, що не вдавалось раніше навіть у більших горах! Видається смішним, але завдяки цій звірині і залишаються ще протоптаними деякі із стежок в національних парках. На противагу цьому, для прикладу, маршрут на гору Тарниця в Бещадському НПП (Польща) ми недавно пройшли в шльопанцях.
Тож якщо хочете щоб ці маршрути були прохідними ще й для туристів, то інформуйте про це Міністерство екології, а щоб карти ставали кращими – пишіть до нас на електронну пошту. Не знаємо реакції Міністерства, але ми будемо вдячні за конструктивні зауваження.
До зустрічей на нових теренах.