Напередодні Міжнародного дня туризму вийшли в друк нові версії популярних ґорґанських карт – Західних та Центральних Ґорґан.
Цього року ми вирішити продовжити відкривати нові території для тих, хто полюбляє мандрувати поза популярними туристичними районами. І таким найменш дослідженими районом для нас поки залишається район біля Усть-Чорної.
Тепер добратись до нього стало значно простіше – за вказівкою голови Закарпатської обласної адміністрації відновлено дорогу Колочава – Німецька Мокра і тепер по ній здається можна проїхати і легковиком. Хоча ще на початку серпня цією дорогою в мокру погоду міг проїхати тільки непідготовлений позашляховик з повним приводом.
Під час наших тижневих досліджень перевірено та знайдено нові виходи на верхи з долин Мокрянки, Яновця, Турбату, Плайської та біля лісництва Кедрин. Виявилось що дослідницьку роботу в цьому районі проводили також Віктор Воробей з Рівного та Юрко Гудима з Івано-Франківська, які люб’язно надали нам нові треки зі своїх досліджень.
Віктор продовжив боротьбу сокири з жерепом і цього року прочистив ще три стежки – від хати під Рошкою молодняком до старого кордону, прохід через Берть під Побиту та спуск в жерепі між Лопушною та Боревкою до перевалу Боревка. Остання стежка протяжністю 240 м чищена тільки в жерепі, а далі на перевал йдеться лісом без стежки. Якщо ця робота буде належним чином оцінена туристами і вони витопчуть там добру стежку, тоді цей короткий вихід з часом можна буде промаркувати для використання в якості аварійного (наприклад продовжити зелену марку маршруту з Гути).
Юрко Гудима вирішив допомогти нам з визначенням меж природоохоронних територій та вніс деякі уточнення щодо стану доріг, стежок та наявності джерел. Дана інформація стимулювала нас уточнити межі ще й Кедринського ботанічного заказника, який ми додатково показали на карті Західні Ґорґани, змінивши її позиціювання. Завдяки дослідженням Юрка ботанічний заказник Тавпиширка (на карті Центральні Ґорґани) також виявився не таким великим, але біля нього “знайшлося” заповідне урочище Салатрук та ботанічні заказники Кедрин та “Ґорґани і Тавпіширка” на Закарпатській стороні. Також нам видаються не зовсім точними межі ландшафтного заказника Ґрофа, але співпрацю в цьому напрямку сподіваємось продовжити вже в наступному виданні.
Відреагували ми також на інформацію від Сашка Матури щодо знищених лісорубами маршрутів в урочищі Верхнє Озерище, що в районі села Бистриця. Можливо навесні картина там була страшною, але наприкінці серпня там вже все було проходимо і витоптані обхідні стежки. Завдяки наданій Сашком інформації, ми також дослідили і показали на карті стару дорогу під Ґропою, яка може бути зручною, якщо не має потреби йти долиною потоку Ґропинець.
Ми надзвичайно вдячні вищезгаданим мандрівникам за пророблену ними роботу і за це вони отримають від нас потрібну їм кількість нових карт.
Але свої зауваження надіслали нам не тільки досвідчені мандрівники. Завдяки листу від Олени та Наталі нами відновлено маркування на пошкодженій ділянці маршруту від села Гута до Манявського водоспаду. Маркування цього маршруту ми вже відновлювали навесні 2015 року, але лісозаготівельники проклали нову дорогу на вирубку під хребет Чортка і в цьому місці виникла потреба поставити ще 4 додаткових марки. Заодно ми дослідили долину річки Плоска та нову дорогу з-під Шивориса, яка має протяжність більше 10 км і виведе аж до села Яблунька. Від неї є бічна дорога до села Пороги, але все це вже лежить за межами нашої карти.
В межах карти “Західні Ґорґани” додатково перевірено стежки та виходи на хребтет Пішконя. Також досліджені нові дороги в районі села Осмолода, на одній з яких (потік Молодинець ) ми зустріли групу заблукавши білорусів з першим випуском нашої карти. Звісно ми допомогли їм вибратись і запропонували купувати оновлені версії наших карт – як і всім українським мандрівникам!
Окрім планових виїздів на дослідження, ми слідкуємо за інформацією на форумах і реагуємо на листи від небайдужих мандрівників, намагаючись показувати на картах всі зміни, які відбуваються в терені. Найбільш проблемною для нас поки залишається проблема показу вирубок, але цю проблему здається більш успішно вирішують інші небайдужі активісти. Маємо вже домовленість про співпрацю з ними, але здається що наших лісорубів з їх темпами рубок наздогнати нам не вдасться. Особливо вразила нас картина вирубок під час виїзду до Усть-Чорної, коли з верхів неможливо зробити фото, щоб в нього не попала велика вирубка. Хоча також треба віддати належне їхнім лісівникам, що через ці величезні вирубки чітко проглядаються прочищені стежки. І те, що вони прохідні, і на деяких з них навіть була викошена трава, ми переконались під час досліджень. Але ми не досліджували всі наявні стежки – нас цікавили тільки стежки, які можуть стати в нагоді мандрівникам для виходу на верхи.
На жаль, Івано-Франківські лісівники в цьому плані не є обов’язковими – можливо тому, що стежками тут займається не чисельна єгерська служба. Якщо закладені такі принципи, то виходить що лісові стежки в цій місцевості потрібні більше для мисливства, а не для того щоб по них ходили звичайні люди?! Але в результаті, здається, у нас все менше стає як звірини так і чищених стежок! Якщо в цьому плані нічого не міняти, то найближчими роками значна кількість маркованих маршрутів стане важкопрохідною. Раніше стежки чистили на ентузіазмі волонтери фундації “Карпатські стежки”, але така діяльність не може бути постійною, тому що робота бензопилою на території лісових господарств повинна проводитись виключно лісівниками!
Лісівники мають чистити лісові стежки, а туристські громадські організації займатись відновленням маркування та вказівників існуючих чи нових маршрутів – така практика є нормальною в Європейському Союзі, куди ми декларуємо свій рух. І про це потрібно постійно нагадувати чиновникам від лісу або вищим керівникам виконавчої влади через різні соціальні мережі, які вони так полюбляють. Інакше будемо ходити маркованими хащами – в кращому випадку, а в гіршому – і не маркованими… але про це в коментарях до наступного перевидання однієї з наших карт.
Щодо маркування в цьому районі, то варто відмітити активність чеських волонтерів, які поправили марки на синьому та червоному маршрутах в районі Попаді – Паренок – Ґрофи. За нашою інформацією це була група туристів, колега яких загинув взимку під Близницею.
Всього на оновлені карти Західних та Центральних Ґорґан подано більш як 200 км нових треків перевірених стежок та доріг. Карти видані як в паперовому, так і ламінованому варіанті на перевіреному попередніми виданнями шведському картографічному папері.
Купуйте новинки в нашій традиційній мережі або через наші сайти і пишіть нам про зміни в терені, які необхідно виправити на наших картах – ці зміни будуть внесені в наступних виданнях!