Наприкінці липня видано дві оновлених мапи — Свидовець та Полонина Красна, Гори Хустщини з відкриттям нових територій, які не були раніше охоплені нашими мапами.
Головною причиною такого розділення було моє давнє бажання зробити мапу всього Свидовця з бічними відрогами. Особливо прискіпливі можуть зауважити, що ці відроги закінчуються аж біля кордону з Румунією, але можливості стандартного аркуша для друку змушували робити цей вибір саме таким. З іншої сторони, мабуть також не варто особливо популяризувати заповідні території Кузійського масиву Карпатського Біосферного заповідника.
Іншою причиною розділення було бажання відкрити для туристів цікаві гірські території Хустського та Тячівських районів Закарпаття, але таким чином, щоб була можливість виходу до них з популярних гірських масивів. Також я намагався максимально закрити населенні пункти, які не мали виходів на гірські хребти.
Окремо наголошу, що наші дослідження для мап стосуються в основному гірської території і низинні території Карпатського регіону України нас, на разі, не цікавлять — на найближчі 2 роки маємо плани чим займатись!
На мапі Свидовець із доданих нових територій найбільше виділяється гора Апецька. Ми шукали виходи на неї з різних сторін і вона вартує того, щоб на ній побувати. Але найбільшим нашим розчаруванням було те, що на вершині гори поруч із встановленим хрестом та столиком ми побачили компанію відпочивальників на автомобілі ВАЗ 2105!!! Це мабуть єдина значима гора в Українських Карпатах, на яку можна виїхати легковиком!
Але може так статись, що для майбутнього Свидовця це стане традицією, тому що здається крутішим серед молоді відчуваєш себе тоді, коли поруч йдуть ногами, а ти їдеш автомобілем!
Під час одного з виїздів ми виїхали власним позашляховиком на Драгобрат, залишили його в одному з готелів і далі ногами з наплечниками вирушили до відомого озера. Знайомий з готелю порадив нам бути обережними, тому що Свидовцем тепер ходити краще тільки через вершини, щоб не тікати від автомобілів!
Особливо показовим в цьому плані є те, що по дорозі нас обігнала група молодих людей на Ниві-Шевроле, які приїхали на те ж озеро, на яке ми йшли ногами. Нам 50+ років, ми можемо виїхати власним автомобілем, але не робимо цього! Їм явно менше 30, але мабуть прикольно приїхати на озеро, поставити намети, заночувати і наступного дня зробити те ж саме в зворотньому напрямку :).
Якщо хтось вважає це моїм старчеським бурчанням, то раджу подумати в напрямку, що таких відпочивальників щороку там ставатиме більше і якщо дорогу ще декілька раз прогорнуть бульдозером та підсиплять щебнем, то і там незабаром побачимо легкові автомобілі поруч з отарами овець! Ще цікавий момент – дорогу на Драгобрат на підїзді до так званого “доллара” немає коштів укріпити, зате знаходяться гроші для покращення доріг на хребті!
Інша тенденція околиць Свидовця — нові монастирі та мисливські хатки. Вирішили прописати трек нової розрекламованої дороги на пер.Околе від села Лопухів, яку вже встигли зруйнувати джипери та квадрациклісти :). Доїхавши надвечір до Ставу побачили велику кількість нових збудованих котеджів із свіжого зрубу. Далі, вже після новозбудованої дороги, ще одна група котеджів, біля яких вже було помітно монахів. Біля Ставу ми вже було вирішили, що це потихеньку будується новий Буковель-2, а виявилось що це нові монастирі — жіночий та чоловічий! Жіночий має власне парникове та форельне господарство, а чоловіки живуть просто серед лісу і усамітнились біля самої дороги без видимої ґаздівки!
В цій самій долині ми нарахували близко 5 мисливських хатинок – одні вже збудовані та закриті, інші будуються. Тоді ж виникла думка, що мабуть хтось придумав дуже гарний спосіб “боротьби” з Буковелем-2 — забудуємо весь вільний простір монастирями та мисливськими хатками :). Ваші здогадки та пропозиції щодо цього прошу не залишати в коментарях на нашій сторінці у ФБ, а розміщати їх на власних сторінках — інакше всі вони будуть видалені!
Якщо по Свидовцю у нас виникло більше негативу, то по околицях Полонини Красної приємно вразила тишина Угольсько-Широколужанського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника. Неймовірними є Карстовий міст, печера Молочний Камінь та навколишні скелі! В цьому районі збереглось найбільше старовікових букових пралісів, які внесені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут також знаходиться печера Дружба (Романія), яка вважається найбільшою печерою Українських Карпат. Вхід в печеру обгороджений, так як він являє собою кам’яний природний колодязь завширшки 1,5—2 м і завглибшки 20 м.
Серед інших цікавинок мапи – вулканічне озеро та Червона скеля поблизу села Липовець, гора Ясеня та хребет Туричний поблизу села Липецька Поляна, вершини Бовт-Ясинівка біля сіл Березово та Тополин, та гора Лак поблизу села Забрідь. Спробував знайти водоспад біля села Зарічне, що поблизу Хуста, але місцеві жителі сказали що його можна спостерігати тільки в період танення снігу в дуже короткий період, і тому я не показував його на карті, хоча і був поруч з ним.
Це мабуть все, про що я хотів написати щодо оновлених карт. Є ще чудові місцини, на яких не варто акцентувати увагу, щоб зберегти їх такими надовше від нашестя механізованої навали любителів показати своїх “бляхованих монстрів” в горах! Але немає можливості робити мапи окремо для свідомих та несвідомих подорожуючих, тому ми показуємо тільки те, що вважаємо за потрібне!
Вже зроблено перший виїзд для наступної нашої мапи і вона буде охоплювати Вулканічний хребет. Але очікувати її варто тільки наступного року — до цього часу планується ще декілька перевидань раніше виданих мап.
Вдалих мандрівок з нашими мапами!
Василь Гутиряк
P.S.Дякуємо адміністрації Карпатського Біосферного Заповідника за сприяння в роботі по дослідженню нових територій.
P.P.S. Окрема подяка Станіславу Галамбі з Ужгорода за надання фахових консультацій для роботи над виданими мапами.