Мапа Верхньодністровські Бескиди завершує мої плани щодо покриття гірських територій Українських Карпат детальними картами. Звісно, що не вся гірська місцевість ще буде охоплена, але інші території є дуже проблемними з точки зору реалізації карт для туристів! Навіть плануючи видання цієї карти, я розумів, що вона можливо буде найменш привабливою, але туристи ходять там горами та є достатньо цікавих місць.
Якщо подивитись на територію її охоплення поруч із сусідніми виданими картами, то можна помітити “білу пляму” в покритті. Я змушений був так зробити щоб максимально охопити нові цікаві території на захід та північ (біля кордону з Польщею). Це зроблено ще й тому, що існують давні плани зробити перехід Польща -Україна в районі села Боберка Турківського району, що стимулюватиме приплив туристів з Польщі в ці райони.
“Білу пляму” планую закрити при наступному перевиданні карт Верховинський Вододільний хребет. Полонина Руна та Сколівські Бескиди. При перевиданні останньої буде зменшена територія перекриття з мапою Верхньодністровські Бескиди та враховані побажання щодо включення до покриття найвищої вершини Сколівських Бескидів гори Маґура. Але це перевидання не планується цього року, тому можете надалі користуватись виданою в 2017 році картою.
Найбільш привабливими для туриста в новій мапі будуть звивиста долина річки Стрий, витоки річки Дністер поблизу села Розлуч Турківського району, хребет Цюховий Діл та райони для відпочиваючих з Трускавця, Борислава та Східниці, хребти по обидва боки від села Орів, скелі Ямельниці і Урича, водоспади на потоках Лазний і Сопіт та вершина Горб (Небесної Сотні), з якої відкривається чудова панорама на долину річки Стрий.
За дозволом прикордонної служби можна спробувати потрапити до місцевостей, які відображають трагічну сторінку історії Надсяння, коли протягом 1944-1946 pp., внаслідок операції щодо очищення прикордонної смуги, проведеної радянським режимом, було цілковито виселено біля 7 тис. мешканців восьми сіл – Соколиків, Тернави Вижньої, Тернави Нижньої, Дзвиняча Горішнього, Локітя, Дидьової, Журавина та Кривки. Було зруйновано не лише присадибну забудову, але й унікальні пам’ятки сакрального мистецтва – дерев’яні церкви бойківського та неоукраїнського типів, що були знищені радянськими прикордонниками протягом 1957-1958 pp.
Але не всі давні церкви цієї території були знищені і навіть поверхневий погляд на дану карту переконає вас в цьому!
Щоб потрапити на дані території, необхідно не менш як за місяць звернутись до Мостиського прикордонного загоду і отримати дозвіл. Варіанти з меншим терміном подачі заявки, які існують в горах біля кордону з Румунією, на кордоні з Польщею реалізувати скоріш за все не вдасться! Саме тому мені не вдалось потрапити і детальніше вивчити ці райони – виправлю це в наступному перевиданні!
На карті подана інформація щодо руху в межах прикордонної смуги та про дві природоохоронні території даного району — Національний природний парк “Сколівські Бескиди” та Регіональний ландшафтний парк “Надсянський”.
Щодо знакованих маршрутів на цій території, то вони є, але як і у випадку з іншими гірськими територіями Львівської області, більшість цих маршрутів існують в головах їх розробників, а не по факту на місцевості :). Я показав їх тільки там, де знайшов, і де вони умовно проходимі. Тому якщо побачите стенди на початку деяких маршрутів, то вірити можете переважно тільки велосипедному маркуванню, яке позначається біло-зеленими полосами з номером. Пішохідні маршрути зі стендів, які не прокладені проїзними дорогами, переважно зарослі та захаращені і по них не ходять туристи.
Після видання карт гірських районів Львівщини, незрозумілою мені видається позиція управління туризму Львівської ОДА, яка фінансувала створення пішохідних маршрутів в області, не оцінюючи їх привабливість для пішохідних туристів! На мою думку, на цих територіях варто розвивати переважно велосипедний туризм, а пішохідні маршрути утримувати тільки там, де вони користуються попитом. Тоді суттєво зменшиться їх кількість у звітності, але це не буде обманом туриста і депутатів обласної ради, які виділяли на це кошти.
Щодо оновлення знакування веломаршрутів, то, враховуючи розвиток технологій GPS навігації в смартфоні та накопичувачів енергії, не бачу великого сенсу поправляти знаки на маршрутах, які прокладені дорогами з твердим покриттям і є можливість нескладного доступу до зарядних пристроїв. В цьому випадку краще подавати такі розроблені маршрути треками для скачування на спеціальному сайті або безкоштовному ресурсі Open Street Map.
Після видання цієї карти дослідження територій буде продовжуватись, але тільки для тих мап, які готуються на перевидання. В найближчих планах це три карти, які були видані раніше з іншим видавництвом, але їх перевидання відбуватимуться тільки після закінчення тиражів.
Вдалих всім мандрівок з нашими картами!
Дякую за корективи до карти краєзнавцю Ярославу Тирику та директору РЛП “Надсянський” Мирославу Сеньківу
Василь Гутиряк